Повільно, але впевнено крутить своє колесо наш «Млин» – проект «Шлях до колективу». Майже за два роки проектної діяльності ми підросли, навчилися не тільки читати, писати, рахувати, працювати самостійно, в групах і парах, а головне – жити за законами свого класного колективу, за законами тепер уже рідної школи. А таємниче слово «проект» кожного разу насамперед поширює наші знання, світогляд, ще залучає до нових видів діяльності, спонукає до творчості, згуртовує всіх: дорослих і дітей. Вчить спілкуватися, товаришувати, допомагати один одному, поважати оточуючих, вчителів, по-справжньому кохати батьків. Згадуються наші перші кроки: невпевненість, полохливі погляди дітей, скептичні коментарі колег, суворість (зайве навантаження!) або байдужість батьків, особисті вагання (чи впораємося?). Починати завжди важко й страшно, але ми змогли! Якщо впевнено оперуємо серйозними поняттями в різних сферах знань, людських відносин, маємо не аби який словниковий запас, можемо навіть учителя чи батьків навчити, підказати, виправити. Пам’ятаєте, як здивували всіх, коли виправили наголос в іменах героїв вірша К.І. Чуковського «Котаусі й Маусі» або самі, без нагадувань чи ініціативи дорослих, стали грати в улюблені ігри на перервах, як засудили бійки, жорстокість одного хлопчика з класу, а потім пробачили й дали йому роль у виставі чергового проекту. Як пишались першими нагородами за участь у конкурсах різних рівнів, як за ініціативою нашого класу вся школа встала на захист первоцвітів, зробивши під керівництвом наших матусь паперові підсніжники для подарунків на свято. Як покохали години спілкування, спільні екскурсії, веселі змагання, виставки поробок тощоЖиття вирує… Вчителька вже залучила «Млин» до власного професійного проекту «Проектна діяльність у формуванні та вихованні учнівського колективу в початковій школі» й, плануючи подальшу роботу, сподівається на вашу підтримку. А батьки кажуть, що участь у групі « Батьківська допомога» повертає їх у власне дитинство, вимагає серйозної роботи над собою, бо соромно «опинитися у калюжі». Та найважливіше – їх горді обличчя під час чергової презентації проекту: це зробили вони й діти разом. Отже, ніколи не буде порожньою кишенька «Наші плани» на інтерактивній стіні, що відображує роботу в проектах, тому що всім, учням, батькам, учителю 2-Б, інше життя не до вподоби, не цікаве.А ще хочеться, щоб дуже рідко з’являлися «сумні смайлики» у «Камінчиках настрою», як сигнал про негаразди у нашій роботі, спілкуванні, житті. Нехай жваво наповнюються інші кишеньки: « Сьогодні працюємо», «Сховище ідей», «Голос учителя», «Поточні новини», «Борошно проекту»,«Веселка творчості», «Особиста думка».Колесо «Млину» набирає обертів, а ми впевнено крокуємо до мети: «Добре там живеться, де гуртом сіється й жнеться». Так зазначено в проекті, так прагне існувати наш клас.

Комментарии (1)

Создан 25.01.14

Альбом класса

10 Фотографии